Книжкові виставки
Наш стогін чула вся земля…
Ювіляри вересня
У вересні місяці українське літературне суспільство вшановує одразу п’ять видатних письменників та поетів : Івана Котляревького, Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченко, Олександра Довженка та Дмитра Павличка.
День Державного прапора України
День Незалежності України
Міжнародний день голокосту ромів
https://youtu.be/tMFPtqpuhJE
“Наш стогін чула вся земля”
90-та річниця Голодомору в Україні
“Слава нескореним!”
До Дня захисників та захисниць України – 1 жовтня 2023 року.
День Прапора України
День пам`яті та примирення
“Чорнобиль – відлуння ядерного лиха”
“Дитячі книги-ювіляри”
День Соборності України
85 років від дня народження Василя Стуса
“Любіть Україну…”
125-річчя Володимира Сосюри
145-річчя від дня народження Гната Хоткевича
130-річчя від дня народження
українського письменника Миколи Куліша
“Григорій Сковорода: 300 років вільний”
“Наш стогін чула вся земля…”
“Солов’їне серце України”
До 110-річчя від дня народження Андрія Самійловича Малишка
15 листопада – 110 років від дня народження Андрія Самійловича Малишка (1912 – 1970), українського поета-пісняра. Відомі збірки його поезій: «Батьківщина», «До бою вставайте», «Україно моя», «Рута», «Серпень душі моєї». Близько 100 ліричних віршів поета покладено на музику. Особливо плідною була співпраця з композитором П. Майбородою. Разом вони створили понад 30 пісень, які стали народними: «Київський вальс», «Стежина», «Пісня про рушник», «Ми підем, де трави похилі», «Вчителько моя», «Пролягла доріженька», «Білі каштани» та інші. Поет – Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1964, 1969).
День української писемності та мови
9 листопада – День української писемності та мови
Це свято відзначається на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця й починається писемна українська мова.
До 150 річчя з дня народження Богдана Сильвесторовича Лепкого
4 листопада Україна відзначає 150 років з дня народження Богдана Сильвесторовича Лепкого – українського поета, прозаїка, літературознавця, критика, перекладача, публіциста, громадсько-культурного діяча, художника.
Пропонуємо вашій увазі віртуальну книжкову виставку.
 |
Ткачук М. П. Модерністський дискурс лірики та новел Богдана Лепкого / М. Ткачук; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Тернопіль: ТНПУ, 2005. – 127 с.В цій книжці розглядається поезія Богдана Лепкого крізь призму міфопоетики в контексті модерністського міфомислення кінця ХIХ– початку ХХ століття, акцентується на символістській природі поетичного моделювання світу й людини. |
 |
Високе небо Богдана Лепкого: спроба антології у публіцистиці, поезії, пісні / ред.- упоряд. Н. Дирда. – Т.: Бережани: Джура, 2001. – 204 с.В цій книжці розглядаєтьсят творчість видатного українського письменника Богдана Лепкого – неосяжна, як саме небо, тому так і називається своєрідна антологія лепківського слова, віддзеркалена у публіцистиці, поезії, пісні. |
 |
Литвиненко Т. М. Історіософська концепція пенталогії Б. Лепкого “Мазепа” та її художня реалізація: монографія / Т. М. Литвиненко. – Суми: Слобожанщина, 2001. – 164 с.У виданні розглядається історіософська концепція Б. Лепкого та особливості її художнього втілення в історичній епопеї «Мазепа», яка ще за життя автора стала класикою. |
 |
Лепкий Б. Мазепа: трилогія, Кн. 2. Полтава: іст. повісті/ Б. Лепкий; ред. Я. Р. Винницький. – Дрогобич: Відродження, 2005. – 522 с.У книзі вміщено повісті, які склали другу книгу «Полтава» з історичної епопеї «Мазепа» класика української літератури Б.Лепкого(1872-1941).Твір відбиває складність, героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської битви. |
 |
Сивіцький М. К. Богдан Лепкий: життя і творчість / М. К. Сивіцький. – К. : Дніпро, 1993.– 375 с.Багатьом відома журлива, зворушлива пісня «Чуєш, брате мій…», проте не всі знають, що автором пісні був поет, прозаїк, перекладач, критик, історик літератури, видавець і педагог Богдан Лепкий. Ця книжка – одна з перших спроб на європейському континенті у післявоєнний період оглянути художню, наукову та громадську діяльність Богдана Лепкого. |
 |
Погребенник Ф. Богдан Лепкий / Ф. Погребенник. – К. : Знання, 1993. – 64 с.Доля щедро обдарувала Б.Лепкого. І він не змарнував свого таланту. Б.Лепкий залишив багату творчу спадщину як поет і прозаїк,критик і літературознавець. А був він ще й видавцем – текстологом, читцем- декламатором художніх творів, талановитим малярем… Ця книжечка повертає читачеві Б.Лепкого – поета, прозаїка. |
 |
Лепкий Б. Вибрані твори: в 3 т. Т. 1 / Б. Лепкий; уклад.- ред. Б. Мельничук. – Т.: Збруч, 2004. – 352 с.Книгу знаного українського письменника Богдана Лепкого склали два його твори, об’єднані спільними темами державницької діяльності гетьманів, боротьби козацтва за волю українського народу. |
“День української державності”
Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України, передає Укрінформ.
Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності.
За його словами, точкою відліку української державності вважається рік заснування Києва, столиці Київської Русі й сучасної України. Тому нове свято відзначатиметься у день розквіту української державності – у день хрещення Київської Русі, сказав Президент.
Своєю чергою Верховна Рада 31 травня 2022 року ухвалила закон, який встановлює День державності України 28 липня святковим днем.
“Криваві дороги Афганістану”
До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 33-ї річниці виведення військ з Афганістану.
“Пам’ятай про Крути”
“День Соборності України”
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
“Якби я знав закон”
10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.
“Жнива скорботи”
На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років
“Рідна мова – не полова”
9 листопада – День української мови та писемності”, саме цьому святу присвячена ця книжкова виставка
“Блакитні очі Батьківщини”
На даній виставці книжок представлені видання, які знайомлять читача з багатою природою нашого краю.
“Бабин Яр – правда на тлі історії”
Братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж “просто зайвими”. Бабин Яр – це некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених.
“Україна й українці”
Упродовж сторіч мільйони українців боролися за здобуття незалежності, пройшли через зради, війни та голодомори. А здобувши таку омріяну свободу й державність, уже покоління наших сучасників було змушене відстоювати свободу та європейський вибір на революціях, а згодом – зі зброєю в руках захищати суверенітет і територіальну цілісність Української держави
До 30-річчя незалежності України оформлено виставку “Україна й українці”
