Календар знаменних дат
Травень
1 травня – Міжнародний день праці
Міжнародний день праці відзначається в 143 країнах, зокрема в Україні.
У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до статті 73 Кодексу законів
про працю України, відповідно до яких «День міжнародної солідарності
трудящих» було перейменовано – «День праці».
3 травня – Всесвітній день свободи преси
Свобода у вираженні власних думок і відкритий доступ до інформації –
невід’ємні складові демократичного суспільства. У листопаді 1991 року
ЮНЕСКО рекомендувала заснувати Всесвітній день свободи преси, а
офіційно свято було встановлено через два роки резолюцією Генеральної
Асамблеї ООН.
У цей день також вшановують пам’ять журналістів, які загинули через
свою професійну діяльність: за оприлюднення фактів політичної та
економічної корупції, порушень прав людини, зокрема торгівлі людьми.
Міжнародною організацією «Репортери без кордонів» постійно
відслідковуються умови праці журналістів, складається рейтинг країн за
рівнем свободи ЗМІ.
4 травня – Міжнародний день боротьби з булінгом
Цю подію було започатковано в Канаді Девідом Шепердом і Тревісом
Прайсом у 2007 році, коли вони принесли до школи рожеві сорочки та
запропонували однокласникам одягти їх на знак протесту проти цькування
свого товариша Чарльза Макнілла за те, що підліток прийшов до школи в
рожевій сорочці. Тепер такий одяг став символом цього дня.
Організація Об’єднаних Націй у 2012 році підтримала цю ініціативу й
запрошує всіх небайдужих висловити свою позицію протистояння
цькуванню (булінгу), одягатися в рожеве, проводити акції, щоб привернути
увагу світового суспільства до актуальної проблеми та разом знайти шляхи її
вирішення.
4 травня – День щедрості
У заходах цього Дня беруть участь волонтери з різних країн,
небайдужі, які безкорисливо допомагають іншим і закликають всіх людей
робити добрі справи. Організатори святкових заходів пропонують усім
охочим приєднуватися до акцій, ділитися знаннями або здібностями, своїм
вільним часом, щоб допомагати оточуючим, які цього потребують.
5 травня – День Європи
5 травня 1949 року було створено Раду Європи. День Європи вперше
визнали в 1964 році. Метою заходів, що проводяться в цей день, є
ознайомлення суспільства з роботою європейських інституцій та
страсбурзьких організацій, які просувають європейські цінності. У 1985 році
Європейське співтовариство, яке пізніше стало Європейським Союзом,
вирішило святкувати цей день 9 травня у зв’язку з річницею Декларації
Шумана від 9 травня 1950 року. Отже, День Європи святкується Радою
Європи 5 травня, а Європейським Союзом – 9 травня.
5 травня – 135 років від дня народження Мирослава Дмитровича Капія
(1888 – 1949), українського письменника-фантаста й перекладача (іноді
підписувався псевдонімами Юрій Луговий, Лугович).
М. Д. Капій відомий як поліглот (знав 10 мов), викладач іноземних мов у
гімназіях Тернопільської області, а також у Польщі. Його перу належать
соціально-побутові нариси й оповідання: «З його думок» (1907), «Незабутнім
тіням Тарасовим» (1914), пригодницько-фантастична повість «В країні
блакитних орхідей» (1932, з його передбаченнями майбутнього України),
ліричні вірші (цикл «На цім подолі смутку»). 1937 року виходить твір «Із-під
срібного Сяну». Найвагоміший його внесок як перекладача з французької
мови – шість романів Жуля Верна, зокрема «Чорна Індія», «Діти капітана
Гранта».
7 травня – Всесвітній день сиріт СНІДу
Традиція ця започаткована у 2002 році Альбіною дю Буаруров –
президентом благодійної організації FBX International, створеної для
підтримки вразливих дітей. Мета акції – привернути увагу громадськості до
мільйонів малюків, один із батьків яких або обидва померли від СНІДу.
8 травня – Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
Святкова дата вибрана на честь дня народження Анрі Дюнана,
швейцарського суспільного діяча, засновника Червоного Хреста та першого
лауреата Нобелівської премії миру.
Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця,
заснований у 1963 році, об’єднує понад 17 млн співробітників і добровольців
у всьому світі. Головна мета руху – допомога всім стражденним, не
поділяючи їх за критеріями достатку. Для багатьох людей світу ця
організація стала надійною опорою знедоленим, сиротам, інвалідам, хворим,
немічним, останньою інстанцією милосердя для тих, хто потребує допомоги.
Співробітники та волонтери Міжнародного Червоного Хреста працюють
більше ніж у 180 країнах світу.
8 травня – День пам’яті та примирення
Це день нагадування про масштабну катастрофу, присвячений пам’яті
жертв Другої світової війни. Відзначають його за рішенням Генеральної
Асамблеї ООН (A/RES/59/26 від 22.11.2004). Мета цього пам’ятного дня – ще
раз нагадати про невинні жертви війни, про безглуздо знищених у результаті
бойових дій, про жахливі воєнні злочини проти людяності. Народи повинні
були примиритися для того, щоб не допустити повторення подібних подій
знову. Адже за роки Другої світової війни загинуло до 80 мільйонів людей, з
них понад 8 мільйонів українців. Український народ добре знає ціну війни,
тому наші захисники сьогодні борються за мир і незалежність кожного
українця, за майбутнє дітей.
8 травня – 115 років від дня народження Ніни Василівни Самойлик (1908
– 1972), українського педагога
Н. В. Самойлик – заслужений учитель України. Педагогічну діяльність
почала з 1927 року в Харкові. Закінчила Харківський університет (1938 рік).
Працювала вчителькою початкових класів, заступником директора,
директором середніх шкіл. У 1944 – 1972 роках – директор середньої школи
№ 126 м. Харкова (28 років), автор праць із педагогіки та методики
початкового навчання. Нагороджена медаллю А. С. Макаренка.
9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Українці боролися з ворогом, перебуваючи в армійських лавах різних
країн: у складі польської армії – близько 150 000 вихідців з України, США –
до 100 000, Канади – 40 000. Також українці брали участь у боях проти
німецької армії у складі окремого батальйону французького Руху Опору.
Попри те, що на європейському континенті бойові дії припинились у
травні, українські військові продовжували брати участь в боях аж до вересня
1945 року, коли Японія підписала Акт про капітуляцію. У підписанні цього
документа брали участь 4 країни – Сполучені Штати, Великобританія, Китай
та СРСР. Радянський Союз представляв генерал-лейтенант Кузьма
Дерев’янко, родом з України, з Уманщини.
Офіційна емблема Дня перемоги – червона квітка маку, лозунгом є
слова, які стали крилатими: «1939 – 1945. Ніколи знову» та «1939 – 1945.
Пам’ятаємо. Перемагаємо».
9 травня – 90 років від дня народження Романа Васильовича
Андріяшика (1933 – 2000), українського письменника, есеїста, журналіста
Р. В. Андріяшик відомий як науковий редактор Української
енциклопедії, кореспондент тижневика «Друг читача», у 1978 – 1993 роках –
старший редактор прози видавництва «Український письменник». Також він
є автором реалістично-психологічного роману «Люди зі страху» (події
Першої світової війни на Західній Україні), романів «Додому нема вороття»,
«Кровна справа», «Сторонець». На жаль, після роману «Полтва» (1969),
присвяченого темі трагічної долі західноукраїнської молоді, його творчість
замовчували до 1976 року. Лауреат Державної премії України імені Т.
Шевченка (1998, за роман про Юрія Федьковича «Сторонець»).
10 травня – Всесвітній день руху для здоров’я
Всесвітній день руху для здоров’я (World Move for Health) – щорічна
глобальна ініціатива сприяння фізичній активності, що фінансується
Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) із широким залученням
громадських організацій у всьому світі.
Більш детальну інформацію про Всесвітній день руху для здоров’я буде
розміщено на сайті КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
у розділі «Бібліотека».
14 травня – День Матері
В Україні цей день відзначається відповідно до Указу Президента
України від 10.05.1999 № 489/99 щорічно другої неділі травня.
Більш детальну інформацію про День матері буде розміщено на сайті
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».
15 травня – Міжнародний день сім’ї
Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (від 20.09.1993
A/RES/47/237) щорічно 15 травня.
Установлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних
країн на численні проблеми сім’ї, бо саме в сім’ї, як осередку суспільства,
формується особистість. Сім’я з давніх-давен є берегинею людських
цінностей, культури, історичної спадкоємності поколінь, а також чинником
стабільності, розвитку та зміцнення держави. У різних країнах чи
національних спільнотах сім’ї можуть мати різні форми, які передають
різноманіття індивідуальних уподобань і соціальних умов. Але для того, щоб
досконало функціонувати, сім’я потребує захисту й допомоги. Тому в
більшості держав постійно діють спеціальні програми, спрямовані на
благополуччя та стабільність сімей. Багато зусиль у цьому напрямі докладає
також і ООН.
15 травня – Міжнародний день захисту клімату
Офіційна назва – International Day of Climate Action. Відзначається
щорічно 15 травня. Засновано Організацією Об’єднаних Націй. Метою цього
дня є звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми погіршення
кліматичного стану, пошуку методів усунення загрози підвищенням
поінформованості кожної людини. Установлення свята – відповідь на заклик
метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут
нинішніх і майбутніх поколінь, знайти шляхи вирішення цієї проблеми за
допомогою персональних дій кожного громадянина.
15 травня – 150 років від дня народження Павла Петровича
Скоропадського (1873 – 1945), українського державного та політичного
діяча.
Павло Скоропадський був проголошений гетьманом України (останнім)
29 квітня 1918 року. Він оголосив Центральну Раду розпущеною, сповістив
про перехід влади у свої руки та проголосив створення Української держави.
В історії відомий як учасник українського руху, керівник «Союзу
гетьманців-державників» в еміграції. Саме за Павла Скоропадського
національно-культурні та освітні досягнення оцінені як найбільш вагомі з
усіх сфер державного життя: створено Українську Академію наук, українські
університети – у Києві та Кам’янці-Подільському, 150 українських гімназій,
фінансованих державою; відкрилися обов’язкові курси українознавства для
вчителів; засновано широку мережу загальнокультурних закладів і установ
(Національну бібліотеку, Національний архів, Національну галерею
мистецтв, Національний історичний музей, Український національний театр,
Державний драматичний театр, Першу капела бандуристів, інші установи).
16 травня – Міжнародний день мирного співіснування
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 8 грудня 2017 року
своєю резолюцією (72/130) проголосила 16 травня Міжнародним днем
мирного співіснування. Метою його проведення визначено: активне
залучення суспільства до солідарності, єдності, терпимості та миру; сприяння
розвитку країн; досягнення гармонії шляхом відмови від військових
розв’язань конфліктних ситуацій між державами; підвищення
поінформованості щодо необхідності мирного співіснування.
У міжнародному форматі мирне співіснування – це тип відносин
між державами з різним суспільним ладом, культурою, історією,
традиціями, який передбачає відмову від війни як засобу вирішення
спірних питань між державами
16 травня – Міжнародний день світла (International Day of Light)
Наукову подію встановлено ЮНЕСКО 14 листопада 2017 року на честь
дня першої вдалої роботи лазера Теодора Харальда Маймана
(американського фізика та інженера, який створив перший у світі працюючий
лазер), що відбулася 16 травня в 1960 році. Мета проведення традиційних
заходів до цього дня: зосередити увагу на важливому значенні світла як для
звичайного життя, так і для наукового, культурного, мистецького розвитку;
популяризувати думку щодо вагомості техніки й науки серед молодого
покоління; залучення до розвитку освіти.
17 травня – День народження Інтернету
Кілька подій вважають найвизначнішими в історії створення
Всесвітньої мережі, тому й днів Інтернету у світі є кілька. Одна з важливих
дат – 17 травня 1991 року, коли офіційно затвердили єдиний стандарт для
сторінок Всесвітньої павутини www (World Wide Web).
Світова супермережа завдячує своєю появою праці багатьох науковцівноваторів, інженерів і програмістів. Деякі вчені висували ідеї створення
всесвітніх інформаційних систем задовго до появи сучасних можливостей.
Найвідоміший із них – Нікола Тесла, який ще на початку XX століття
працював над проєктом світової системи з передачі радіосигналів і енергії,
проте його задум не був утілений у життя.
ООН визнала вільний доступ до Інтернету одним із невід’ємних прав
людини. Інтернет дозволяє швидко й ефективно вирішувати проблеми,
створювати спільні проєкти, знаходити однодумців і навіть друзів. Тому в
цей день важливо привітати всіх, для кого комп’ютерна сфера є професією.
17 травня – Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного
суспільства. Міжнародний день телекомунікацій
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 27 березня 2006
року прийняла Резолюцію, у якій проголосила 17 травня Всесвітнім днем
електрозв’язку та інформаційного суспільства. Мета його проведення –
закликати людей подякувати за старанну працю фахівцям сфери
інформаційних технологій (програмістам, системним адміністраторам,
інтернет-провайдерам, вебдизайнерам, редакторам інтернет-видань та ін. );
акцентувати увагу на важливості ролі комп’ютерних технологій для освіти,
діяльності багатьох структур, загального людського розвитку, сприяння
міжнародному співробітництву.
18 травня – Міжнародний день музеїв
Започатковано проведення цього Дня в 1977 році на засіданні
Міжнародної ради музеїв. Зараз його святкують понад 150 країн. Метою
такого свята визначено: підвищення поінформованості щодо важливості ролі
музеїв для всебічного суспільного розвитку; вшанування музейних
співробітників за старанну працю; виховання поваги до культурного,
історичного й наукового надбання держави. У цей день багато музеїв
проводять безкоштовні екскурсії для всіх охочих.
18 травня – День вишиванки
Наше минуле й сьогодення пов’язано багатовіковими традиціями, одна з
яких – національний одяг, зокрема вишиванка. Нарещті цей елемент
народного вбрання отримав нове життя. Кожного року третього четверга
українці одягають вишиванки, щоб продовжувати культурні традиції свого
народу.
Ширшу інформацію про День вишиванки буде розміщено на сайті
КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» в розділі «Бібліотека».
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
День боротьби за права кримців
Події, пов’язані з насильницьким виселенням кримськотатарського
народу з його історичної батьківщини – Криму, відбулись у травні 1944 року.
Наслідки депортації вражають: усього за 3 дні було виселено понад 200 тисяч
корінних жителів Криму, з яких загинуло близько 30 тисяч кримських татар
через голод і хвороби.
Цей день є важливим для всього народу України, оскільки киримли
протягом століть були сусідами українського народу і також зазнавали
утисків спочатку в Російській імперії, а потім у СРСР. Попри те, що у 2014
році півострів окупувала росія, увесь світ продовжує вважати його частиною
України. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію
геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду
кримськотатарського народу.
18 травня – 975 років від дня народження Омара Хаяма (1048 – 1131),
перського філософа, математика, астронома й поета
Омар Хаям – послідовник Ібн Сіни (Авіценни), керівник обсерваторії в
Ісфахані, автор математичних трактатів. У знаменитому «Трактаті про
доведення задач алгебри та алмукабали» вперше в історії математичних
дисциплін Хаям дав повну класифікацію всіх видів рівнянь (лінійних,
квадратних і кубічних – усього 25 видів), розробив систематичну теорію
розв’язання кубічних рівнянь за допомогою властивостей конічних перерізів.
Саме йому належить заслуга першого розгляду питання про зв’язок
геометрії з алгеброю. Він обґрунтував теорію геометричного розв’язання
алгебраїчних рівнянь, що підводило математичну науку до ідеї змінних
величин.
Створений ним календар, який відрізнявся високим ступенем точності,
мав у своїй основі 33-річний період, що включав 8 високосних років;
високосні роки випливали 7 разів через 4 роки і один раз через 5 років.
Проведений розрахунок дозволив тимчасову різницю пропонованого року
порівняно з роком тропічним, що обчислюється в 365,2422 дні, звести до 19
с. Отже, календар, запропонований Омаром Хаямом, був на 7 с точнішим за
григоріанський календар, розроблений у XVI столітті, де річна похибка
становить 26 с. Ця календарна реформа з 33-річним періодом оцінюється
сучасними вченими як чудове відкриття.
Особливо ж Омар Хаям відомий завдяки своїм рубаї. Але через
труднощі перекладу та велику кількість метафор не всі його твори
перекладено правильно. Проте використані образи, порівняння, тонкий смисл
уже свідчать, що автор був глибоко духовною та мудрою людиною. Він
закликає всіх бути добрими й чесними, у будь-якій ситуації залишатися
Людиною.
19 травня – Всесвітній день сімейного лікаря
Із 19 травня 2011 року Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA
започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря.
Присвячується він важливій ролі сімейних лікарів у медичних системах
різних країн і підкреслює значний внесок таких спеціалістів у справу
охорони здоров’я населення. Цю медичну сферу також називають загальною
практикою, спеціалісти якої в ідеалі супроводжують своїх пацієнтів
упродовж усього їх життя – від самого народження, а отже, володіють
детальними знаннями про їхній стан здоров’я, історії хвороб і життєві
обставини.
20 травня – День Європи
Щорічно третьої суботи травня в Україні відзначається це політичне
свято. Подія започаткована 19 квітня 2003 року з метою наголошення на
важливості для України європейської інтеграції, підкреслення спільних
ідеалів та історії, залучення до підтримки Європейського Союзу. Наразі цей
день для українців набув особливого значення, адже країни ЄС стали
помічниками та друзями, а для багатьох – прихистком і порятунком від
російської агресії.
20 травня – Європейський день моря
Започатковано цей День Європейською комісією у 2008 році. Метою
проведення важливого екологічного свята визначено: привернення уваги
європейців до загроз, які перешкоджають нормальному екологічному стану
морського середовища (зокрема, забруднення вод, глобальне потепління,
несанкціонований вилов риб); залучення суспільства до сприяння
зменшенню кількості забруднень і допомоги в подоланні екологічної
катастрофи. Саме тому 20 травня організовують тематичні просвітницькі
конференції, лекції та інші заходи екологічного спрямування.
20 травня – День науки
З 1997 року третьої суботи травня в Україні відзначають професійне
свято наукових працівників. Мета проведення цього Дня – подяка науковим
співробітникам за їхню старанну працю, посилення ініціативи вчених і
наукових установ, наголошення на важливості наукової діяльності для
країни. Серед видатних досягнень українських учених: Анатолій Малихін
(учений із Харкова) розробив «Біопромінь» – винятковий пристрій для
аналізу крові; фізик Петро Бобонич винайшов детектор рівня глюкози у
вигляді годинника; конструктор Федір Піроцький вигадав трамвай; Сергій
Корольов став першим головним конструктором ракетно-космічних систем,
під його керівництвом відбувся перший політ людини в космос і вихід
людини в космос; дякуючи Ігорю Сікорському, світ побачив гелікоптер.
Наукові праці вчених ХНУ імені В. Н. Каразіна стали одними з
найцитованіших в Україні.
21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та
розвитку
Свято започатковано Організацією Об’єднаних Націй (від 20.12.2002
A/RES/ 57/249) з метою підвищення обізнаності суспільства щодо
необхідності й важливості культурного розмаїття, сприяння поширенню
позитивної думки й поваги до культурних меншин у кожній державі,
уникнення конфліктів шляхом подолання негативних стереотипів стосовно
плюралізму культур. Особливу увагу в цей день акцентують на проблемі
зникнення традицій.
21 травня – Міжнародний день космосу
Ідея належить американському астронавту Енді Томасу, а унікальне це
свято тому, що про його заснування було оголошено не на Землі, а в
космічному просторі. Цей день покликаний інформувати про будову й
таємниці Всесвіту, про наукові відкриття в цій сфері, а також про видатні
досягнення та можливості, які надають дослідження й використання
позаземного простору. Крім того, що має велике значення, цього дня
проводяться заходи, які сприяють популяризації предметів STEM (науки,
технології, інженерії та математики), особливо серед молоді.
21 травня – День пам’яті померлих від СНІДу
За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю
неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Уперше це
відбулося в 1983 році в США, у Сан-Франциско. Метою цього Дня є
нагадування про серйозність хвороби, залучення суспільства до завчасної
терапії ВІЛ-інфекції, наголошення на важливості організації профілактичних
заходів щодо попередження вірусу імунодефіциту людини й необхідного
догляду за хворими.
21 травня – День пам’яті жертв політичних репресій
З 2007 року, згідно з Указом Президента України, третьої неділі травня
українці вшановують пам’ять жертв «Великого терору», який був
розгорнутий на території Радянського Союзу в 1937 році за ініціативи
Сталіна. Унаслідок репресивних дій на території України були цілковито
винищені кращі представники інтелігенції, зруйновані суспільні зв’язки, у
суспільстві панувала масова депресія. Як стверджують учені-історики, за
період масових репресій на території Української Радянської Соціалістичної
Республіки було засуджено близько 200 тисяч людей, а понад 150 000 осіб
було розстріляно. Звільнення отримало менше 1000. Терору підлягали не
тільки самі «злочинці», але й члени їхніх сімей. Дорослих членів сім’ї
арештовували, а дітей відправляли до дитбудинків. Це був один із
найтяжчих злочинів проти людяності.
22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття
20 грудня 2000 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 22 травня
Міжнародним днем біологічного різноманіття – Резолюція 55/201. Метою
його проведення визначено залучення уваги кожного мешканця землі до
проблеми біорізноманіття. Важливість біологічного різноманіття нашої
планети важко переоцінити. Проте його компоненти використовуються так
інтенсивно, що природні ресурси вичерпуються набагато швидше, ніж
очікувалося, і безслідно зникають. У результаті велика кількість видів і
екосистем перебувають під загрозою повного зникнення, постійно зростає
загроза генному фонду. Тому щорічне відзначення Міжнародного дня
біологічного різноманіття спонукає до збереження цієї дорогоцінної
спадщини для нинішніх і прийдешніх поколінь.
23 травня – День героїв
Це свято встановлено на честь українських вояків – борців за волю
України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби,
гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН, УПА, а
також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни.
Цей день пам’яті всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за
свободу та незалежність України.
24 травня – Європейський День Парків
Відзначати свято природи та культури започаткувала Федерація
Європарк (EUROPARC Federation) у 1999 році. Дата святкування обрана на
честь створення у Швеції першого національного парку Європи з дев’яти
наявних сьогодні, що відбулося саме цього дня в 1909 році. Метою його
проведення є залучення уваги суспільства до заповідників, до збереження
природи та культурного надбання, підтримки діяльності європейських
заповідних зон, підняття їхнього статусу. Це день міжнародної консолідації у
справі охорони природних територій. Святкується щорічно у всій Європі 24
травня.
24 травня – День слов’янської писемності та культури. День
рівноапостольних Кирила і Мефодія, учителів слов’янських
Цього року виповнюється 1160 років від створення (863) Кирилом і
Мефодієм слов’янської азбуки. Усне мовлення слов’ян колись було єдиним і
відрізнялося тільки діалектами. Слов’яни розуміли один одного, проте своєї
письмової системи вони не мали, а спроби пристосувати до фонетичного
складу мови латинський чи грецький алфавіт не принесли успіху. Завдяки
створеній братами Кирилом і Мефодієм абетці отримала свій розвиток
писемність Київської Русі й невдовзі грамотність у державі стала поширеним
явищем. Крім алфавіту, вони подарували нашим народам переклад основних
християнських священних текстів.
25 травня – Міжнародний жіночий день за мир і роззброєння
Світове суспільство святкує цю подію в рамках Тижня дій за
роззброєння, який щорічно розпочинається 24 жовтня. У 1980 році
Міжнародна демократична федерація жінок прийняла рішення про
святкування Дня боротьби жінок за мир із метою знищення насильства як
методу розв’язання проблем, захисту чоловіків від участі у військових
конфліктах, реалізації програм забезпечення миру в усьому світі, залучення
держав, які перебувають у стані війни, до роззброєння, дотримування
принципів гуманізму та людяності.
25 травня – День зниклих безвісти дітей
Цю дату започаткував у 2002 році Міжнародний центр пошуку зниклих і
експлуатованих дітей. Символ цього дня – синя незабудка, мета –
акцентувати увагу на цій гострій проблемі, залучення до активізації пошуку,
підвищення поінформованості батьків стосовно методів захисту дітей від
викрадення, поширення інформації щодо зниклих діток за допомогою засобів
масової комунікації. У Європейському Союзі цей день проводиться для
висловлення європейською спільнотою солідарності зі зниклими дітьми та
їхніми родинами. В Україні почали його відзначати з 2019 року з ініціативи
всеукраїнської громадської організації «Магнолія». Особливо актуальний він
нині, адже в умовах війни порушується основоположне право дітей – право
на життя.
25 травня – День філолога
Філологи – це начитані й освічені люди, які допомагають зберегти
мовний і літературний спадок людства, уміють надати словам вишуканої
форми, співставної з великими творіннями скульптури чи живопису.
Першими спеціалістами–філологами вважають працівників
Александрійської бібліотеки, яка складалася більше ніж із 500 тисяч
рукописів. Таке велике зібрання потребувало системи каталогів, тобто
кропіткої роботи з порівняння текстів, визначення їхньої оригінальності,
авторства й часу написання, коментарів і пояснень до незрозумілих уривків
чи іншомовних слів. Потреби бібліотечної справи сприяли створенню в II
столітті до нашої ери першої граматики грецької мови. Її автором став
мовознавець Діонісій Фракійський, який, крім того, запровадив поняття про
частини мови. У вивченні структури та значення слів, а також складанні
словників визначна роль належала Арістофану Візантійському, якого
вважають засновником лексикографії. Об’єктивній літературній критиці
поклали початок праці александрійського вченого Аристарха
Самофракійського. Давньогрецькі здобутки в мовознавстві мали великий
вплив на виникнення науки про слово в Древньому Римі. Трактати Ціцерона
й Горація з ораторського та поетичного мистецтва мають прямий стосунок до
філології. У той час поряд із терміном «філолог», яким називали дослідників
літератури (її змісту, стилю та форми), уживали ще й термін «граматик»,
тобто знавець орфографії та граматики.
В Україні довгий час філологія була нерозривно пов’язана з історичною
наукою, тому більшість видатних вітчизняних філологів одночасно були
істориками, а часто ще й громадськими та політичними діячами: Михайло
Грушевський, Омелян Огоновський, Олександр Потебня, Агатангел
Кримський, Павло Житецький.
З ім’ям О. О. Потебні пов’язується Харківська філологічна школа як
певний науковий напрям. Особливість її – різнобічність наукових інтересів,
розробка проблем мовознавства та літературознавства на основі досягнень
філософії, психології, історії та інших наук, що й досі справляє великий
вплив на розвиток філологічної науки у світі. Яскраву сторінку у філологічну
науку в Україні вписав і професор Харківського університету Микола
Сумцов, наукова спадщина якого присвячена вивченню матеріалів
україністики, зокрема пов’язаних зі Слобожанщиною. Імена харківських
учених-філологів, професорів Ф. Медведєва, Л. Авксентьєва, В. Калашника,
І. Муромцева, А. Свашенко, Л. Тарасова, О. Юрченка (ХДУ), С. Дорошенка,
Л. Коломиєць, Г. Калашникової, Л. Лисиченко, С. Ломакович, О.
Муромцевої, К. Плиско, І. Степанченка, А. Ярещенка (ХДПУ) широко відомі
в Україні.
У цей день вітають тих, чия робота пов’язана з цариною філології:
науковців–дослідників, учителів і викладачів мови, літературознавців,
лінгвістів, перекладачів, бібліотекарів, а також здобувачів освіти
філологічних факультетів.
26 травня – Європейський день сусідів
Із 2000 року, останньої п’ятниці травня, у 50 країнах світу відзначають
це свято. Цю дату обрали в Парижі як символ толерантного ставлення до тих,
хто живе поруч, символ єдності всіх людей світу. Цей день покликаний
нагадати про те, що ми повинні поважати кожну людину й кожну країну.
Тому сьогодні це свято є особливо актуальним.
27 травня – День працівників видавництв, поліграфії та
книгорозповсюдження в Україні
Це професійне свято встановлено в Україні «…враховуючи значний
внесок працівників видавничо-поліграфічного комплексу у справу
відродження духовності народу, розвиток науки, культури, освіти, усіх сфер
життя суспільства…» згідно з Указом Президента України від 25 травня
1999 року № 563/99. Відзначається щорічно в останню суботу травня.
27 травня – 110 років від дня народження Валентина Костянтиновича
Лагоди (1913 – 1991), українського поета, гумориста, дитячого письменника
В. К. Лагода – відомий поет-лірик, сатирик і гуморист. У сатиричногумористичних творах він висміював явища тогочасного життя – бракоробів,
бюрократів, нероб, хапуг, міщанські звичаї в побуті.
Загалом вийшло друком близько 30 поетичних, пісенних, сатиричних і
гумористичних книг письменника. До прикладу: комедія «Заяча позиція»
(1959), «За нашими Карпатами» (1954), «Що посієш, те й пожнеш» (1955),
«Хоч круть, хоч верть» (1962), «Деруни й розтягаї» (1966), «Спасибі за
увагу» (1976), «Гумор, сатира, лірика» (1983); книги для дітей «Веселе
люстерко» (1973), «Ганнуся і Михась» (1975).
Також В. Лагода писав і пісні, найвідомішою з яких є «Побажання на
прощання» у виконанні хору імені Григорія Верьовки:
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд.
Щоб ви і ми
Щасливі були!
28 травня – Міжнародний день дій за здоров’я жінок
Рішення охороняти здоров’я жінок було прийнято під час Міжнародної
наради з питань жіночого здоров’я в Коста-Ріці 28 травня 1987 року. Мета
святкування цього дня – звернути увагу на репродуктивне здоров’я, запобігти
зростанню кількості безплідних жінок, зменшити смертність матерів.
В Україні створена програма USAID «Здоров’я жінок в Україні», яка
працює також і над удосконаленням доступу жінок з інвалідністю до
планування сім’ї. Збереження й поліпшення здоров’я жінок – центральне
завдання глобальної програми охорони здоров’я та прав людини.
28 травня – Всеукраїнський день краєзнавства
Ініціаторами встановлення Всеукраїнського дня краєзнавства стали
представники Національної спілки краєзнавців України, які у 2017 році на
4-му з’їзді запровадили цей день. Адже саме 28 травня 1925 року відбулася
Перша краєзнавча конференція всеукраїнського масштабу (м. Харків), на
якій було сформовано Комітет краєзнавства України. Ця дата стала знаковою
для впровадження інституту українського краєзнавчого руху, створення
Національної спілки краєзнавців України.
Період 1920 – 1940 рр. вважається «золотим» у розвитку краєзнавчих
установ. У ці ж роки краєзнавство розвивається як наука. Водночас
проводиться велика робота серед народу з метою пробудження національної
свідомості: видавалися методичні праці та шкільні підручники. Відомими
краєзнавцями того часу вважаються М. Грушевський, Д. Багалій,
С. Рудницький. Одним із напрямів краєзнавства стає охорона природи,
з’являється історичне краєзнавство, яке відрізняється окремими
археологічними та документальними дослідженнями.
Краєзнавчі науки продовжують розвиватися та знайомити нас із
розмаїттям, особливостями, традиціями та звичаями нашого краю, виховують
патріотичні почуття до рідної землі.
28 травня – 100 років з дня народження Ростислава Самбука (1923 –
1996), українського письменника
Ростислав Самбук відомий як автор кримінальних детективів і творів на
розвідницьку тематику (цикли: «Ювелір з вулиці Капуцинів», «СМЕРШ»,
«Скарби Третього рейху»/«Сліди СС», «Полковник Козюренко», «ОУНУПА»). Крім того, відомий також як сценарист: у 1984 за його романом
«Гіркий дим» режисер Валерій Підпалий зняв художній фільм «Канкан в
Англійському парку».
29 травня – Міжнародний день миротворців
Цей день було проголошено рішенням Генеральної Асамблеї Організації
Об’єднаних Націй від 11 грудня 2002 року. Саме того дня в 1948 році Рада
безпеки ООН заснувала першу місію з підтримання миру. Відтоді було
проведено понад 70 миротворчих операцій, під прапором ООН пройшли
службу понад 1 млн миротворців.
Миротворці ООН, яких називають «блакитні каски», часто проходять
службу в найважчих умовах, у найсуворіших регіонах планети, де щоденно
стикаються з нестабільністю, захворюваннями та жорстокістю. Ці мужні
чоловіки та жінки виявляють видатну самовідданість, часто жертвують своїм
життям, щоб урятувати інших, допомагають людям залишити місця бойових
дій, беруть участь у мирних урегулюваннях конфліктів, розв’язують кризові
ситуації, сприяють відбудові економіки після військових дій, займаються
формуванням державних структур.
З 2003 року Міжнародний день миротворців ООН відзначають і в
Україні (Указ Президента України від 30.04.2003 № 374/2003), хоча перші
українські миротворці почали брати участь у миротворчих акціях ООН
з 1992 року на території колишньої Югославії. За роки участі в міжнародних
операціях із підтримання миру та безпеки понад 45 тисяч
військовослужбовців Збройних Сил України виконували в різний час
миротворчі завдання в більше ніж у 25 міжнародних операціях у різних
регіонах планети.
30 травня – 175 років від дня народження Олександри Яківни Єфименко
(1848 – 1919), українського історика
О. Я. Єфименко з 1879 року мешкала в Харкові. Видатний етнограф,
педагог, талановитий літератор і лектор, доктор історичних наук (ступінь
наданий у 1910 році Харківським університетом, за дисертацію було
прийнято її підручник ), професорка (звання професора отримала за
рішенням ради факультету Вищих жіночих курсів), викладачка
Холмогорського училища для дівчат, член Історико-філологічного
товариства при Харківському університеті, учасниця археологічних з’їздів.
Також О. Єфименко брала активну участь у роботі товариства
поширення в народі грамотності, виступала за викладання в школах
українською мовою, авторка оповідань для дітей «Свят-вечір», праці «Історія
українського народу», підручників з історії.
31 травня – Всесвітній день без тютюну
Археологічні дослідження підтверджують культивування тютюну
корінними народами Американського континенту (І століття до нашої ери).
Ця рослина відігравала важливу роль у шаманських обрядах і культових
церемоніях. У Європу тютюн потрапив із каравелами Христофора Колумба.
У 1950 – 1960 роках з’явилися перші доведені медичні факти про шкоду
тютюну для здоров’я, зокрема було встановлено зв’язок між онкологічними
захворюваннями органів дихання та палінням, а також підвищений ризик для
курців щодо серцевих захворювань, хвороб нервової, травної та ендокринної
систем. На упаковках сигарет з’явилися попереджувальні написи. У 1970-х
роках світ дізнався про небезпеку пасивного паління, що стало початком
адміністративної регуляції цього явища в громадських місцях. Початок
боротьби з тютюном на міжнародному рівні – 80-ті роки ХХ ст.
Зважаючи на мільйони смертей у світі, пов’язаних із палінням, держави
– члени ВООЗ заснували Всесвітній день без тютюну та прийняли Рамкову
конвенцію боротьби проти тютюну (2003).
Цей день не тільки нагадує та інформує про шкоду паління для здоров’я,
але й підіймає інші важливі аспекти проблеми: економічні збитки для
держав, що виражаються у вигляді значних видатків на охорону здоров’я,
яких потребує лікування хвороб, спричинених палінням; втрати людського
капіталу в результаті захворюваності та смертності; незаконна тютюнова
продукція – кожна десята сигарета у світі є об’єктом незаконного продажу
без ліцензії та сплати податків. При цьому саме високі податкові ставки на
тютюн у всьому світі покликані допомагати в боротьбі з тютюнопалінням.
Цього дня ВООЗ закликає не палити, а в ідеалі – прийняти рішення
відмовитися від сигарет назавжди.
Матеріали підготовлені:
Жеребкіною З. Г., завідувачем бібліотеки,
Павловою Г. М., бібліотекарем,
Писаренко Т. І., методистом КВНЗ
«Харківська академія неперервної освіти»